КОНТАКТНИЙ АЛЕРГІЙНИЙ ДЕРМАТИТ І СТОМАТИТ (КЛІНІКО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА ВЛАСНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/umv-2023.1.4Ключові слова:
алергійний контактний дерматит, алергійний контактний стоматит, алергійний контактний хейліт.Анотація
Контактно-алергійний дерматит і стоматит є однією із важливих проблем медицини. Вони зустрічаються у всіх вікових категоріях. Їх епідеміологія значною мірою мінлива і залежить від ступеню розвитку промисловості, хімізації виробництва тощо та уваги лікарської спільноти до даного питання. Під динамічним спостереженням авторів перебували 28 пацієнтів різного віку. У групі дорослих пацієнтів з контактно-алергійним дерматитом перебували 23 особи: 11 із них були працівниками станцій технічного обслуговування автомобілів, 6 – ремонтниками квартир, 4 – промислових підприємств і 2 – бензозаправок. У них виявлена підвищена чутливість до автомобільних фарб, розчинників, цементу, клеїв, з якими працівники систематично контактували в своїй роботі. Давність дерматиту коливалась від одного тижня до одного місяця. Факт сенсибілізації підтверджувався позитивними алергологічними пробами. У 4-х дітей у віці від 8 міс. до 2-х років виявлено так званий «горшковий» контактно-алергійний дерматит від користування пластмасовими туалетними горщиками, у одного хлопчика 9 років – хейліт внаслідок звички жувати жувальну губку. Лікуванням передбачалось, перш за все, усунення сенсибілізуючого впливу провокуючих чинників, застосування антигістамінних і гіпосенсибілізуючих засобів, кальцієвих препаратів, зовнішньо – глюкокортикостероїдних мазів та аерозолів. Позитивну роль виявлено при місцевому застосуванні цинк-цидіполового лініменту.
Посилання
Резніченко Н.Ю. Особливості перебігу алергодерматозів в умовах промислового міста. Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии / под ред В.П. Федотова, А.И. Макарчука, Запорожье-Днепропетровск : «Просвіта», 2014. С. 398–426.
Кутасевич Я.Ф., Волкославська В.М. Стан ресурсів і діяльність дерматовенерологічної служби за 1998–2018 рр. в Україні. Нагальні задачі. Дерматологія, венерологія. 2019. № 2(84). С. 46–49.
Волкославська В.М., Гутнєв О.Л. Про стан захворюваності та особливості перебігу деяких дерматозів у підлітків. Дерматологія, венерологія. 2018. № 1(80). С. 16–20.
Кравченко В.Г., Іщейкін К.Є., Кравченко А.В. Дерматологія і венерологія : навчально-методичний посібник. Київ : «Видавництво Людмила», 2020. 296 с.
Bernstein I.L. Allergy diagnostic testing:an updated practice parameter. Part I. Annual Allergy Fsthma Immunology. 2008. № 100. Р. 15–66.
Goncalo S. Allergic contact dermatitis in children. Contact Dermаtitis. 1992. No 26. Р. 112–115.
Green C.M. Contact allergy to topical medicaments becomes more common with advancing age: an agestratified study. Contact Dermatitis. 2007. V. 56, No 4. Р. 229–231.
Jacob S.E., Zapolanski T. et al. p-Phenylenediamine in black henna tattoos: a practice in need of policy in children. Archiv of Pediatric Adolescens Medicine. 2008. v. 162. Р. 790–792.
Spiewak R. Allergische Kontaktdermatitis im Kindesalte. Eine Ubersicht Met-Analise. Allergologie. 2002. № 7. S. 559–566.
Thyssen J.P.et al. Contact allergy to allergens of the TRUE-test has decreased modestly in the general population. British J. of Dermatology. 2009. v.161, No 5. Р. 1124–1129.
