НЕОБХІДНІСТЬ ЛІКАРСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32471/umv.2709-6432.88.1653Ключові слова:
система охорони здоров’я, лікарське самоврядування, Етичний кодекс, Всеукраїнське Лікарське Товариство, Світове Лікарське Товариство, європейський досвід, стан професії лікаря, компетенції професійної самоврядної організації, законопроєкт «Про лікарське самоврядування», міжнародні лікарські організації, документи провідних світових лікарських об’єднань.Анотація
Неефективна сучасна українська система охорони здоров’я потребує оновлення. Нова управлінська складова цієї системи має включати інституції професійного самоврядування, зокрема лікарського. Шлях утвердження лікарського самоврядування в українських реаліях — тільки через прийняття відповідного законодавчого акта. У ньому має бути визначено повний перелік компетенцій професійної самоврядної організації з обов’язковим затвердженням організацією етичних норм буття в професії. Широкий приклад назв таких організацій у багатьох країнах світу свідчить про їх національні контексти. З урахуванням історичної тяглості лікарського громадського руху в нашій державі українським лікарям пропонується назва такої організації — Українське лікарське товариство. Більш як 15-річний досвід і шлях Всеукраїнського Лікарського Товариства в царині побудови лікарського самоврядування в Україні, його більш як 110-літня історія, членство в усіх провідних міжнародних лікарських інституціях, визнання та підтримка провідними лікарськими організаціями інших країн, фундаментальне та глибоке володіння предметом лікарського самоврядування фахівцями Всеукраїнського Лікарського Товариства на основі кращих світових практик переконливо доводять, що обраний шлях утвердження в Україні лікарського самоврядування через розроблений Всеукраїнським Лікарським Товариством законопроєкт є цивілізованим та єдиноправильним. Об’єднання навколо напрацювань Всеукраїнського Лікарського Товариства виведе українську лікарську спільноту на якісно новий рівень професійної діяльності, забезпечить їй всебічний розвиток і визнання, соціальний та економічний захист.