ІНФЕКЦІЯ, ПОВ’ЯЗАНА З НАДАННЯМ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: МОНІТОРИНГ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ І АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32471/umv.2709-6432.86.1067Ключові слова:
антибіотикорезистентність, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, епідеміологічний моніторинг, раціональна антибіотикотерапія.Анотація
Проведено пошук у базах даних Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library. Антибіотикорезистентність (АБР) зазвичай реєструється вже через 1–3 роки після початку застосування нових лікарських засобів, особливо в умовах стаціонару. Інфекція, пов’язана з наданням медичної допомоги (ІПМД), відсутня під час надходження до лікувального закладу і виникає у пацієнта в процесі лікування через 2 доби після його надходження в лікарню, заклад тривалого догляду, амбулаторію, а також може виникнути після виписки зі стаціонару. ІПМД також включає професійні інфекції. Виділяють три основні стратегії боротьби з АБР, поширеність якої продовжує зростати: удосконалення системи інфекційного контролю, раціональне призначення антибіотиків, посилення безпеки медичної допомоги. Основною метою епідеміологічного нагляду є надання інформації у відповідні органи системи охорони здоров’я для розробки належних заходів з контролю за поширенням АБР, оптимізації антибактеріальної терапії у різних категорій пацієнтів. За допомогою програми WHONET в кожній лабораторії створюється комп’ютерна база даних, у якій зберігається інформація про пацієнта (паспортні дані), відділення, досліджуваний матеріал, дату його отримання, виділений мікроорганізм і його чутливість до антимікробних препаратів. Програма дозволяє охопити всі аспекти мікробіологічного моніторингу, коректно аналізувати дані, отримані під час тестування культур, виділених від пацієнтів у стаціонарі. Важливим є використання під час лікування ІПМД оптимальних підходів антибіотикотерапії, що базуються на застосуванні фармакокінетично/фармакодинамічної моделі.
Посилання
Афанасьев С.С., Караулов А.В., Алешкин В.А. и др. (2014) Мониторинг антибиотикорезистентности как объективный диагностический и эпидемиологический критерий инфекционного процесса. Иммунопатология, аллергология, инфектология, 4: 61–69.
Кулмагамбетов И.Р., Калиева Ш.С., Бакыбаев Д.Е. (2008) Мониторинг антибиотикорезистентности: мировой опыт контроля и сдерживания распространения. Медицина и экология, 2: 17–22.
Свистунов С.А., Кузин А.А., Суборова Т.Н., Огарков П.И. (2012) Опыт использования компьютерной программы WHONET для эпидемиологического изучения инфекций, связанных с оказанием медицинской помощи. Медицинский альманах, 22(3): 107–110.
Строкань А.М., Шевченко Л.В., Пилипенко М.М., Харченко Л.А. (2016) Локальний формуляр призначення антибактеріальної терапії в хірургічних підрозділах клінічної лікарні «Феофанія». Медицина невідкладних станів, 74(3): 166–178.
Drug Resistance. https://courses.lumenlearning.com/microbiology/chapter/drug-resistance.
Freeman M.K. (2010) Nosocomial Pneumonia. US Pharm, 35(7): HS-2-HS-4.
Fuhrmeister A.S., Jones R.N. (2019) The Importance of Antimicrobial Resistance Monitoring Worldwide and the Origins of SENTRY Antimicrobial Surveillance Program. Open Forum Infectious Diseases, 6(S1): 1–4.
Hindler J., Stelling J. (2007) Analysis and presentation of cumulative antibiograms: a new consensus guideline from the Clinical and Laboratory Standards Institute. Clinical Infectious Diseases, 44(6): 867–873. doi: 10.1086/511864.
Johnson A.P. (2015) Surveillance of antibiotic resistance. Phil. Trans. R. Soc. B., 370: 20140080. http://dx.doi.org/ 10.1098/rstb.2014.0080.
Joshi M., Kaur S., Kaur H.P., Mishra T. (2019) Nosocomial infection: source and prevention. Int J Pharm Sci & Res., 10(4): 1613–1624. doi: 10.13040/IJPSR.0975-8232.10(4).1613-24.
Khan H.A., Baig F.K., Mehboob B.R. (2017) Nosocomial infections: Epidemiology, prevention, control and surveillance. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, 7 (5): 478–482.
Lee K.B., Fulco P.P. (2018) Guide to infection control in the hospital. Chapter 21: The Pharmacy, рр. 1–9.
Leth R.A., Møller J.K. (2006) Surveillance of hospital-acquired infections based on electronic hospital registries. The Journal of hospital infection, 62(1): 71–79. https://doi.org/10.1016/j.jhin.2005.04.002.
Lewis R.H., Sharpe J.P., Swanson J.M., et al. (2018) Reinventing the wheel: Impact of prolonged antibiotic exposure on multidrug-resistant ventilator-associated pneumonia in trauma patients. J. Trauma Acute Care Surg, 85: 256–262. doi: 10.1097/TA.000000000000 1936.
Luisetto M. (2017) Infectious Disease Pharmaceutical Care: The Role of the Clinical Pharmacists to Improve Clinical Outcomes 2017. Journal of Antimicrobial Agents, 3: 2. DOI: 10.4172/2472-1212.1000143.
McFee R.B. (2009) Nosocomial or Hospital-acquired Infections: An Overview. Dis Mon., 55(7): 422–438. doi: 10.1016/j.disamonth.2009.03.014.
Noaman A.Y., Ragab A.H.M., Al‐Abdullah N.et al. (2019) Predicting and reducing «hospital‐acquired infections» using a knowledge‐based e‐surveillance system. Expert systems, 37(1): e12402. https://doi.org/10.1111/exsy.12402.
Pacifici G.M. (2019) Clinical pharmacology of meropenem in infants and children. Clinical and Medical Investigations, 4: 1–9. doi: 10.15761/CMI.1000178.
Sikora A., Zahra F. (2020) Nosocomial Infections. StatPearls. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559312/.
Soltani R., Khorvash F., Pazandeh F. (2020) Antimicrobial Resistance Pattern of Nosocomial Infections at a Referral Teaching Hospital. J Pharm Care, 8(1): 26–34.
Tassew S.G., Alebachew Woldu M., Amogne Degu W., Shibeshi W. (2020) Management of hospital-acquired infections among patients hospitalized at Zewditu memorial hospital, Addis Ababa, Ethiopia: A prospective cross-sectional study. PLoS ONE, 15(4): e0231949. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231949.
Voidazan S., Albu S., Toth R. et al. (2020) Healthcare Associated Infections—A New Pathology in Medical Practice? Int J Environ Res Public Health, 17(3): 760. doi: 10.3390/ijerph17030760.
Wu D., Wu C., Zhang S., Zhong Y. (2019) Risk Factors of Ventilator-Associated Pneumonia in Critically III Patients. Front. Pharmacol., 10: 482. doi: 10.3389/fphar.2019.00482.
Wu M.-T. M., Chen H.-Y., Ou T.-Y. et al. (2014) Clinical evaluation of tigecycline in the treatment of nosocomial infection in a hospital in Taiwan. Int J Clin Pharmacol Ther, 52(12): 1030–1036. doi: 10.5414/CP202220.
Zhang J., Li X., Xie J., Zheng W. (2020) Evaluation of a clinical pharmacist consultation service for patients with infectious diseases in China: a systematic review and meta-analysis. Eur J Hosp Pharm, 27: 131–136.
