ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ МЕДИЧНОЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ТА БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Анотація

Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization — WHO) зазначають, що сьогодні в Європі немає загальноприйнятого підходу до безперервної медичної освіти, проте існує загальна думка, що якість медичних послуг напряму залежить від постійної підтримки лікарями своїх компетенцій під час процесу безперервного підвищення кваліфікації та її оцінки. При цьому наголошується, що велике значення має забезпечення (і підвищення) якості та вимог до академічного рівня постачальників освітніх послуг або програм навчання, на основі яких лікарі координують власні плани отримання необхідних знань та навичок. Найважливішою передумовою забезпечення обов’язковості безперервного підвищення кваліфікації вважається створення єдиної системи акредитації постачальників освітніх послуг і програм, а також колективна відповідальність усіх учасників системи підготовки медичних кадрів. Мета. Дослідити на прикладі провідного національного медичного закладу післядипломної освіти України, Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, розвиток системи медичної післядипломної та безперервної освіти в Україні. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження стали архівні матеріали. Під час роботи ми використовували загальнофілософський (універсальний), історичний та логічний методи. Результати та обговорення. Згідно з визначенням Всесвітньої федерації медичної освіти (World Federation for Medical Education — WFME), післядипломна медична освіта є тією фазою медичного навчання, під час якої лікарі набираються досвіду після отримання базової медичної кваліфікації. Ця фаза підготовки здійснюється відповідно до конкретних правил та інструкцій. Післядипломна медична освіта включає підготовку до офіційної реєстрації, виробничу/професійну підготовку, спеціалізацію й вузьку спеціалізацію, а також інші формалізовані програми навчання, що відповідають виконанню певних експертних функцій. Післядипломна освіта є частиною континууму навчання в медицині, також включена до неперервної медичної освіти або безперервного професійного розвитку. Згідно з визначенням WFME, безперервний професійний розвиток позначає період освіти і підготовки лікарів, що починається після завершення базової медичної освіти та післядипломної підготовки, і триває після цього протягом усього професійного життя кожного лікаря. Удосконалення сучасної медицини на даний час здійснюється надзвичайно швидкими темпами, відповідно, й навички та знання лікарів швидко застарівають. У статті простежено запровадження післядипломного навчання лікарів в Україні на прикладі НМАПО імені П.Л. Шупика. Висновки. На прикладі понад 100-річної діяльності НМАПО імені П.Л. Шупика простежено запровадження післядипломного навчання лікарів в Україні і це дозволяє стверджувати, що на основі поєднання освіти, науки, медичної практики й інновацій та забезпечення інтеграції до міжнародного науково-освітнього простору провідний в Україні заклад освіти став прикладом для наслідування та формування моделі діяльності з навчально-методичної роботи в галузі післядипломної освіти лікарів і провізорів.