ДО 100-РІЧЧЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО МЕДИЧНОГО СЛОВНИКА МАРТИРІЯ ГАЛИНА

Анотація

Військовий хірург, з 1888 р. — доктор медицини в Імператорському університеті св. Володимира (тепер — Київський національний університет імені Т. Шевченка), з 1901 р. — кавалер ордена св. Станіслава та інших бойових нагород Російської імперії Мартирій Галин у 1903 р. був призначений виконувачем обов’язків головного лікаря Київського військового госпіталю. 1907 р. він взяв участь у заснуванні Українського наукового товариства в Києві, з 1908 р. — голова його природничо-лікарської, а з 1911 р. — медичної секції, голова термінологічної комісії з медицини. У 1917–1921 рр. М. Галин — генерал-хорунжий санітарної служби армії Української Народної Республіки, за гетьманату у 1918 р. керував Термінологічною комісією Міністерства народного здоров’я і опікування, укладач перших українських медичних словників. У 1920 р.,за радянської влади, його «Російсько-український медичний словник» оприлюднили окремим виданням. Редагувати словник М. Галина було залучено відо- мих українських діячів, що надало йому високого наукового рівня, як фахового, так і мовного, та визнання всієї України. Більшість лексикографічних медичних праць 1920‑х років, серед яких «Шкільний медичний словник (за Галиним)» Б. Александровського (Полтава, 1924); «Номенклатура хороб (латинсько-українські назви хороб та російський покажчик до них)» О. Корчака-Чепурківського (Київ, 1927) і «Медичний російсько-український словник» доктора В. Кисільова (Одеса, 1928) ґрунтувалася на термінологічних засадах М. Галина. Mедичні словники 1920-х років часто відсутні навіть у великих бібліотеках України. Вони були знищені або заховані у спецсховищах, і дуже мало науковців бачили їх оригінали. М. Галин мав високе становище в Російській імперії, але вибрав українську державу. Із нагоди 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина слід вшанувати його самого та його підхід до творення українських медичних термінів.